Кіт у природі їсть маленькими порціями багато разів на добу — полювання дає дрібну здобич, а не одну велику. Домашня миска влаштована інакше, і власник щодня вирішує за тварину те, що вона в дикій природі вирішувала б сама.
Універсальної відповіді немає: кількість годувань залежить від віку, типу корму і стану здоров'я. Але є орієнтири, на які спирається більшість ветеринарів.
Дорослому здоровому коту зазвичай достатньо двох годувань на добу — вранці та ввечері, з проміжком приблизно у дванадцять годин. Це базова схема, від якої відштовхуються.
Три-чотири менші порції підходять краще, якщо кіт схильний до переїдання, страждає на блювання після швидкої їжі або отримує вологий корм, який не можна залишати в мисці надовго.
Кошеня росте швидко і має маленький шлунок, тому їсть частіше за дорослого, але дрібними порціями. До чотирьох місяців це чотири-п'ять разів на день, далі кількість поступово скорочується.
Переводити на «дорослий» графік різко не варто: зменшуйте кількість годувань по одному разу на кілька тижнів, стежачи за вагою і активністю.
Норма на упаковці корму — відправна точка, а не закон. Вона розрахована на середню тварину середньої активності, а ваш кіт може бути значно спокійнішим або значно рухливішим.
Надійніший орієнтир — стан тіла. Проведіть рукою по боках: ребра мають прощупуватися під тонким шаром жиру, але не випирати. Якщо доводиться натискати, щоб їх знайти, порцію варто зменшити.
Ласощі — це теж калорії. Вони не повинні перевищувати десяту частину денного раціону, інакше збалансований корм перестає бути збалансованим.
Насипати сухий корм із запасом зручно, і для активного кота з нормальною вагою це працює. Але у стерилізованих тварин і домосідів вільний доступ майже завжди закінчується зайвою вагою — кіт підходить до миски від нудьги, а не від голоду.
Вологий корм у вільному доступі залишати не можна взагалі: за кілька годин у теплі він псується. Те, що кіт не доїв за пів години, прибирають.
Компроміс, який підходить більшості: годування за розкладом, а між ними — іграшка-годівниця, з якої кіт дістає кілька гранул. Це і розтягує прийом їжі, і дає навантаження.
Апетит — один із найпомітніших сигналів здоров'я. Насторожити мають різкі зміни, а не разова відмова від нової банки.
У всіх цих випадках справа не в розкладі й не в кількості мисок. Змінювати схему годування має сенс тоді, коли ветеринар виключив медичну причину.
